Відкритий лист Асі Вільгельмівни Серпинської Президентові і Прем'єрові

Відкритий лист Асі Вільгельмівни Серпинської Президентові і Прем'єрові

Манула аватар
Offline
Дата регистрации: 14.01.2008
Котобаллы: 17
Сообщества: Нет

Про необхідність термінових змін в Київську міську програму регулювання чисельності бездомних тварин гуманними методами

            Президенту України
            Пану Ющенко Віктору Андрійовичу
            Прем’єр-міністру України
            Пані Тимошенко Юлії Володимирівні

            Президента Київського міського товариства захисту тварин
            Серпінскої Асі Вільгельмівни
            та представників прогресивної громадськості України

В І Д К Р И Т И Й  Л И С Т

Шановний Віктор Андрійович і Юлія Володимирівна! Хочемо звернути вашу увагу на проблему бездомних тварин міста Києва, що як і раніше стоїть дуже гостро. Незважаючи на існування програми вирішення питання і виділених на її реалізацію значних грошових коштів, є велика вірогідність провалу цієї програми. Причина - істотні недоробки, закладені в програмі, зокрема розпилювання засобів на другорядні завдання. У разі ж неуспіху проблема бездомних тварин, що залишається з року в рік невирішеною, сприяє наростанню жорстокості в українському суспільстві та підриває міжнародний імідж України, зокрема, загрожує успішному проведення Євро-2012, як заявили авторитетні міжнародні експерти-зоозахисники, що відвідали Київ на початку березня.
Ми пропонуємо ряд заходів, які здатні запобігти розвитку ситуації за несприятливим сценарієм. Просимо вас надати все можливе сприяння в здійсненні цих заходів.

Багаторічна боротьба захисників тварин з київською владою призвела в листопаді 2007 року до прийняття Київрадою "Київської міської програми регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами". Витративши безрезультатно десятки мільйонів бюджетних коштів на жорстоке знищення тварин, київська влада врешті зрозуміла, що вбивством тварин проблема не вирішується, і прислухалася до думки прогресивної громадськості міста. Гуманний метод регулювання чисельності тварин передбачає надання права тварині дожити своє життя, позбавивши її при цьому можливості розмножуватись. Це шлях, яким було вирішено подібну проблему в країнах Західної Європи і США.

Тому, як і було заявлено в Програмі (п.4 розділу 1), вона "у своїй основній частині базується на ідеї стерилізації". Вірогідно було б очікувати, що і основна увага, і основні кошти, і основні заходи будуть спрямовані на цю мету – стерилізація і надання можливості тварині дожити своє життя. На жаль, це не так.

Відомо, що стерилізація – це серйозна операція, після якої тварина має одужувати в стаціонарних умовах мінімум 8 днів. Це означає, що окрім клінік, де прооперують тварину, потрібні стаціонари, де тварина одужуватиме протягом цих 8 днів. Але будівництво чи організація таких стаціонарів Програмою не передбачено. Єдина ветлікарня (на Троєщині), збудована за довгі роки і за величезні кошти, має лишень 30 стаціонарних місць і здатна, таким чином, прийняти не більше 4-х тварин щодня. За найнижчими оцінками, в Києві маємо близько 30 тисяч безпритульних собак і котів. За таких темпів стерилізації проблему не буде вирішено ніколи, бо поки стерилізують 10 тварин, народиться 100 нових.
Викликає подив і сума коштів, передбачених на «забезпечення проведення стерилізації та післяопераційного утримання безпритульних тварин» (п.4 розділу 7): 2 млн. 600 тис. грн., тобто менш ніж 3,5% від загальної суми коштів, виділених на виконання Програми (76 млн. 325 тис. грн). І це при тому, що основна ідея і основна робота Програми – саме стерилізація!

Припустимо однак, що тварини попри всі негаразди все-таки стерилізовані і одужали. Яка їх подальша доля? Програма розраховує, що тварини будуть повернуті на місця попереднього перебування при наявності опікунів. Але опікунів на всіх тварин не вистачить – це по-перше. По-друге, собак і кішок не є доцільним повертати на такі «місця попереднього перебування», як дитсадки, школи, лікарні, ринки. Відповіді, куди подітися цим бідолашним, Програма не дає.

Таких тварин слід було б забрати до притулків, але за всі роки київська влада не побудувала жодного. Сумно відомий бородянський «Пункт утримання тварин» – не притулок, а місце, куди звозили відловлених у місті тварин для знищення. Навіть якщо після «розширення та упорядкування» «притулку» у смт. Бородянка (на що виділено 7,5 млн.грн., див. п.1 розділу 7) тварини зможуть там жити (а не вмирати), – це максимум 800 особин. Ясно, що цього притулку буде недостатньо. До того ж, значна віддаленість від Києва не дає змоги громадскості контролювати його діяльність з метою недопущення жорстокості у ставленні до тварин, зловживань при їх утриманні та нецільового використання коштів.
А кошти на утримання цього притулку (який один далеко не здатний вирішити проблему розміщення тварин) виділені чималі: 29 млн. 180 тис. грн! Невичерпні можливості для "нецільового використання"!
Отже, притулків більше не стане. А якщо тварин не буде куди повернути, вони неминуче будуть знищуватись.

Не може обманути захисників тварин і пункт Програми про створення 10 міні-притулків (по кількості районів міста): ніде не вказано, на яке поголів'я вони розраховані. Якщо приблизно по 100 особин – маємо ще 1000 місць для розміщення стерилізованих тварин. А коштуватиме кожен з таких міні-притулків 2 млн.грн. Для порівняння – гігантський Притулок КМТЗТ у Гостомелі, де утримується близько 800 тварин, де функціонує шпиталь зі стаціонаром на 64 місця – не отримав від міської влади жодної копійки за всю свою історію, тобто починаючи з 2000 року, і утримується всі ці роки на пожертви пересічних мешканців Києва. 18 січня 2008 р. КМТЗТ знов отримало лист від зам.мера І.Кільчицької з катгоричною відмовою у будь-якій допомозі.

Отже, витрачені 36 млн.грн. (на упорядкування Бородянки, будівництво 10 міні-притулків та Сирецького пункту перевантаження) проблему «куди подіти стерилізованих собак» не вирішують. Зауважимо, що на згадувані кошти можна було б організувати не менш 20 таких притулків, як у Гостомелі, адже для організації притулків не потрібно капітального будівництва. В притулках собаки живуть у вольєрах просто неба, і тепле приміщення потрібне лише для обслуговуючого персоналу і ветеринарного пункту. Навіть харчовий блок може розміщуватись у некапітальному приміщенні.

На що ж витрачатимуться кошти Програми, якщо головна мета – стерилізація і створення притулків для розміщення стерилізованих тварин – не буде досягнута?
Ось деякі витяги з Програми:

    * Нормативно-технічне та методичне забезпечення – 485 тис.грн. (розробка актів, положень, нормативів, проектних пропозицій);
    * Створення системи всебічного моніторінгу (електронна база даних по безпритульних (!) собаках та їх опікунах, моніторінг довкілля, система контролю щодо жорстокого поводження з тваринами) – 625 тис. грн.;
    * Збирання загиблих тварин на вулицях – 2 млн. 300 тис. грн.;
    * Інформаційне забезпечення (лекції, семінари, круглі столи, конференції, друковані видання, реклама, Інтернет) – 1 млн. 250 тис. грн.

Надмірно говорити, що це – далеко не найважливіші і терміновіші потреби безпритульних тварин.
Цікаво, що 60% всіх коштів, виділених на виконання Програми терміном на 4 роки, заплановано витратити в перший же рік (2008-й). Створюється враження, що Програма не націлена на довгострокове і остаточне рішення проблеми, а сприяє в першу чергу швидкому освоєнню великих грошових засобів.

Виходячи з мого багаторічного досвіду боротьби за гуманне поводження з бездомними тваринами та вищевикладених міркувань, можна зробити такий прогноз: мине 4 роки, гроші, виділені на Програму, зникнуть у кишенях причетних чиновників різного рангу, а проблема безпритульних тварин так і залишиться невирішеною.

Для запобігання розвитку ситуації за цим сценарієм необхідно:

  1. Терміново переглянути деякі статті видатків цієї Програми, переорієнтувавши їх головним чином на організацію стерилізаційних пунктів і притулків.
  2. Надати громадським організаціям інформацію про використання коштів та обсяги робіт за 1-й квартал 2008 року.
  3. В подальшому, надати можливість комісії, створеній з представників громадських організацій, брати участь у здійсненні контролю за ходом виконання Програми протягом 2008-2011 років.

Ми сподіваємося на вашу підтримку і просимо надати все можливе сприяння в здійсненні вищезазначених заходів.
У разі потреби додаткової інформації з питання просимо вас звертатися до Президента Київського міського товариства захисту тварин.

    Ася Вільгельмівна Серпінська
    22 березня 2008 р.

Поставити свій підпис під відкритим листом можна тут   

http://animalprotect.org/petition/info/10

нет
Дата регистрации: 27.04.2008
Котобаллы: 10
Сообщества: Нет

Полностью согласна, давно надо было так сделать. :)

Жаль только, что людям не то, что все равно, им лень... :'(

нет

Отправить комментарий

  • Доступны HTML теги: <em> <strong> <cite> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Строки и параграфы переносятся автоматически.
  • Адреса страниц и электронной почты автоматически преобразуются в ссылки.
CAPTCHA
Анти-спам защита.
Image CAPTCHA
Введите символы с картинки.